Відновлення культурних пам’яток є юридично складною процедурою, а також дуже відповідальною справою. Тому розпочинається цей процес не з заливки фундаменту, а з ретельно розроблених формальних документів, адже все має відповідати – архітектурний проект, ескізи, історичні форми та сучасні офіційні дозвільні акти. Це добре відомо керівнику Благодійного фонду Ростиславу Мельнику, який нещодавно заявив про намір відбудувати будинок відомого українського композитора Ярослава Ярославенка.

Ми запитали у керівника Благодійного фонду про те, як просуваються справи з відновленням історичної пам’ятки.

Ростиславе Леонідовичу, нещодавно стало відомо, що Ваш фонд прийняв рішення відбудувати у первісному вигляді будинок Ярослава Ярославенка. Розкажіть, будь ласка, з чого плануєте розпочати цю непросту справу?

Так, дійсно, ми прийняли таке рішення – відбудувати будинок Ярославенка, та публічно оголосили громадськості цю приємну новину. Але, поряд із цим, відновлення культурної пам’ятки вимагає достеменного вивчення офіційних документів та цілого ряду погоджень. Зараз ми знаходимось на етапі збору необхідних документів та ознайомлення із процедурою відновлення об’єкту, і тільки після цього зможемо розпочати безпосередні будівельні роботи.

Чи отримано вже якісь перші дозволи та документи?

Станом на 12 лютого 2015 року, ми надіслали офіційні листи до відповідних інстанцій – Начальника юридичного управління Львівської міської ради, Директора департаменту містобудування ЛМР та Начальника управління охорони історичного середовища ЛМР. В цьому листі ми офіційно повідомляємо про намір відновити будинок Ярославенка, а також звертаємось із проханням надати офіційне роз’яснення стосовно процедури отримання та погодження дозвільної документації.

Крім того, нам стало відомо, що Державним підприємством «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроекреставрація» виготовлено ескізний проект відтворення житлового будинку №30 по вул. Ярославенка у м. Львові. Звичайно, ми звернулися із проханням надати нам відповідний проект, і сподіваємося далі співпрацювати з даною установою з питань виготовлення проекту відбудови будинку українського композитора.

Якої відповіді Ви очікуєте від владних органів? І коли, за Вашими підрахунками, можна буде розпочати будівельні роботи?

Звичайно, я не можу говорити від чужого імені, але я сподіваюся на швидке вирішення юридичних питань та проходження формальних процедур із органами влади. Адже у відбудові культурної пам’ятки зацікавлені не лише ми, але і місцеві владні установи, і, безумовно, громадськість. Відразу після отримання всієї необхідної документації ми розпочнемо відновлювальні роботи.

До речі, про громадськість. Чи будете Ви долучати представників громадського сектора до роботи по відновленню пам’ятної будівлі?

Обов’язково будемо. Вся культурна та історична спадщина нашого славного міста належить, в першу чергу, його жителям, львів’янам. Тому ми плануємо запросити до участі у проекті істориків, архітекторів, композиторів, пластунів, громадських та культурних діячів, щоб максимально якісно та відповідально підійти до справи. Крім того, зараз ми розробляємо проект із поінформування громадськості про хід реалізації задумки та відновлювальних робіт. Про це розкажемо трохи пізніше.

А до яких фахівців звертатиметесь?

Наш Благодійний Фонд залучить найкращих фахівців у галузі будівництва, реставрації та проектування для того, щоб відновити будинок у точно такому вигляді, яким він був за життя Ярослава Ярославенка. Я переконаний, що лише спільними зусиллями ми зможемо зробити цю важливу справу, і тим самим зберегти пам’ять для майбутніх поколінь.

Нагадаємо, Ярослав Дмитрович Ярославенко – український композитор і диригент, автор першої фортепіанної і оркестрової транскрипції, а також власного хорового трактування Гімну України «Ще не вмерла України!». Безцінним скарбом є також музика, яку написав Ярослав Дмитрович до пісні «Ой у лузі червона калина» – гімну Українських Січових Стрільців.

Митець проживав у м. Львові на вулиці, яка пізніше буде названою на його честь – Ярослава Ярославенка, у будинку під номером 30. Після смерті композитора в будинку жили його родичі, аж поки не продали його і земельну ділянку. За свідченням Р.Ю. Вінцковського, племінника композитора Ярославенка, інформативну табличку із зазначенням років проживання відомого діяча у цьому будинку було знято наприкінці 1990-х років, а тому історична належність будинку до пам’яток культури була мало кому відома. До того ж, як визнав Державний науково-дослідний інститут «НДІ «Проектреконструкція» в результаті проведення експертизи технічного стану об’єкту, його фізичний знос становив 70% і подальша експлуатація будинку була неможливою. В результаті, у 2008 році через аварійний стан будинок було демонтовано. Ця подія викликала занепокоєння серед громадськості Львова. Обговорення тривали понад 7 останніх років, адже, з одного боку, новий власник ділянки має право розпоряджатися своїм майном, з іншого – львів’яни хотіли б зберегти пам’ять про видатного композитора. Тому нещодавно Благодійний фонд Ростислава Мельника оприлюднив своє рішення відбудувати будинок Ярослава Ярославенка у тому вигляді, як було за життя самого композитора.